Пам’ятка для замовника

Організаційні заходи щодо підготовки та проведення поліграфологічного дослідження під час приватних або службових розслідувань

Підставою для проведення дослідження є звернення ініціатора дослідження (замовника) до спеціалізованої установи чи конкретного фахівця, які займаються поліграфологічними дослідженнями.

Ініціаторами дослідження можуть бути:

• суд (у разі необхідності проведення судової психологічної експертизи із застосуванням поліграфа);
• слідчі органи досудового розслідування;
• прокурор, як процесуальний керівник досудового розслідування;
• адвокат;
• представник комерційної структури (розслідування в рамках комерційної діяльності компанії);
• приватна особа (приватне розслідування, наприклад, крадіжка грошей в помешканні ініціатора дослідження і т. п.);
• сам досліджуваний;
• законний представник досліджуваної особи.

Потенційному замовнику поліграфологічного дослідження слід пам’ятати, що при проведенні приватного, або службового розслідування, необхідно докласти зусиль, щоб ключові деталі інциденту (що саме було викрадено, з якого місця, які дії здійснював зловмисник і т.п.) не розголошувались серед співробітників або людей, які потенційно можуть бути запрошені на проходження дослідження із застосуванням поліграфа. Збереження вказаних деталей інциденту в таємниці, дозволяє поліграфологу застосовувати широкий спектр методик та підібрати найбільш відповідні з них до конкретної ситуації для виявлення причетної особи.

На етапі звернення, замовник дослідження повинен надати поліграфологу максимально повну інформацію про інцидент, його деталі та обставини. В результаті аналізу отриманої інформації від ініціатора дослідження щодо інциденту, поліграфолог визначає: чи наявна/відсутня методична можливість проведення дослідження за заявленим фактом. У разі відсутності методичної можливості поліграфологічного дослідження, поліграфолог надає замовнику мотивоване пояснення причин відмови або недоцільності проведення такого дослідження.

У разі наявності методичної можливості проведення дослідження, поліграфолог складає запитання, які будуть ставитися в ході поліграфологічного дослідження, згідно методичних вимог. З метою ефективної організації дослідження та уникнення непорозумінь, із замовником затверджується план і порядок проведення майбутньої роботи, узгоджується формулювання запитань та їх кількість.

Якщо ініціатором дослідження є суд, слідчий орган досудового розслідування, прокурор чи адвокат, то крім отримання усної інформації від замовника необхідно, щоб поліграфолог отримав можливість ознайомитися із матеріалами кримінального провадження. Це дозволить детально розібратися з причиною звернення та суттю інциденту, який є предметом проведення дослідження.

Залежно від особливостей та обставин інциденту, при можливості, суттєвою допомогою для поліграфолога буде надання замовником фотознімків: місця події, предметів та цінностей, які стали об’єктом вчинення протиправних дій, об’єктів, які були пошкоджені при вчиненні злочину і т. п. Якщо є необхідність та можливість, за сприяння ініціатора дослідження, поліграфолог може відвідати місце події для більш детального ознайомлення. Відвідування місця події дозволить поліграфологу більш ретельно підготуватися до формулювань запитань для тестів, а також, при необхідності, використати візуальні стимули (фотознімки), пов’язані з місцем події та деталями інциденту.

Також ініціатору дослідження бажано надати поліграфологу наступну інформацію:

• яка інформація стосовно інциденту вже стала відома із відкритих джерел особам, що входять в коло підозрюваних;
• які деталі та обставини, скоріш за все, залишились нерозголошеними та відомими тільки особам, які проводять розслідування, та особі або особам, що вчинили протиправні дії.

Якість отриманої інформації від ініціатора дослідження впливає на якість підготовки до передтестової бесіди, формулювання запитань, що будуть винесені на дослідження, та, відповідно, на якість результатів дослідження.

Після узгодження між замовником і поліграфологом запитань, які будуть ставитися в ході поліграфологічного дослідження, слід перейти до вирішення організаційних питань, а саме: визначення місця проведення дослідження (на території «замовника», чи «виконавця»), затвердження зручного графіку проведення дослідження для всіх сторін.

Організаційні заходи з підготовки до проведення скринінгового поліграфологічного дослідження

На сьогодні скринінгові (кадрові) поліграфологічні дослідження проводяться в Україні у багатьох державних відомствах. Саме внутрішні інструкції кожного із відомств визначають порядок проведення скринінгових (кадрових) поліграфологічних досліджень.

Також, все більшої популярності набувають скринінгові поліграфологічні дослідження в комерційних структурах. Порядок проведення досліджень в цих організаціях, як правило, регламентується Кодексом законів про працю України, трудовим договором та внутрішніми наказами. Обов’язковим є дотримання конституційних прав особи. Запитання, які виносяться на скринінгове дослідження, можуть бути затверджені у внутрішніх інструкціях чи положеннях, або готуватися індивідуально, відповідно до посадових та (чи) функціональних обов’язків або ж для застосування до конкретної особи.

Якщо постає необхідність проводити поліграфологічне дослідження відповідно до конкретних тем та запитань за індивідуальним замовленням, ініціатор дослідження надає поліграфологу напрями та теми, які б він хотів дослідити.

Поліграфолог, на основі заявлених напрямів та тем (факторів ризику), готує запитання згідно методичних вимог поліграфологічного дослідження.

Замовникам поліграфологічного дослідження слід пам’ятати:

• при замовлені дослідження (тестування), необхідно сфокусуватися на найбільш важливих запитаннях щодо з’ясування ризиків для компанії. Не слід намагатися дізнатися «Все» про кандидата. Чим більше запитань винесені на дослідження, тим менша точність кінцевого результату;
• за допомогою поліграфа не можливо дослідити наміри, мотиви, ставлення до керівництва, чи будь яких інших осіб, передбачити майбутні дії кандидата і т.п.;
• поліграфологічна технологія дозволяє досліджувати тільки дії особи в минулому. Знання роботодавця про протиправні вчинки кандидата в минулому або на попередніх місцях роботи дозволяють робити припущення про його можливі дії на новому місці роботи (в майбутньому). Вказані знання можуть бути однією з причин відмови у працевлаштуванні, а у разі прийняття на роботу кандидата, можуть бути використані для проведення профілактичної бесіди керівником, або співробітником служби безпеки компанії.

Після узгодження запитань визначається місце, час та порядок проведення скринінгового поліграфологічного дослідження.